Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня 2026 року виніс вирок В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон та незаконне поводження зі зброєю, засудивши його до довічного ув’язнення. Рішення ухвалила колегія суддів у складі голови Петра Невойта, Олександра Баєва та Павла Едера.
Хто представляв сторону обвинувачення та захисту
Підтриму обвинувачення забезпечували прокурори Дмитро Петльований та Олена Данилів, які вимагали для обвинуваченого довічного ув’язнення. Зінченко обвинувачувався за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство людини у зв’язку з виконанням нею громадянського обов’язку з мотивів національної нетерпимості, а також за ч. 1 ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю. Сторона захисту заперечувала будь-які докази вини свого підзахисного, який упродовж розгляду не визнавав провини та відмовився від права на останнє слово. Суддя заявив, що вина Зінченка доведена повністю.
Позивачка у справі та резонанс біля зали суду
Цивільний позов у справі подала донька загиблої мовознавиці Софія Особа, яка просить про компенсацію розміром 15 мільйонів гривень. Зінченко заперечував проти цього позову. Вирок не є остаточним і може бути оскаржений протягом 30 днів. Під залою суду 1 жовтня зібралися люди, які вимагали довічного ув’язнення та вигукували «Зінченко — зрадник України!», «Довічне, Зінченку довічне!», «Слава Ірині Фаріон» і «Ірина Фаріон — герой України!»; туди ж прийшли кілька осіб, які підтримують обвинуваченого.
Роль Нацполіції та долучення до Telegram-груп
Заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов після особистого спілкування із Зінченком заявляв, що той є «абсолютно проукраїнським». Водночас, за словами судді, Зінченко ще з 2022 року долучився до Telegram-груп, які пропагують культ насильства й жорстокості, а також расову, національну та релігійну нетерпимість і дискримінацію, а у 2024 році — до ще однієї групи, пов’язаної з російською неонацистською організацією.
Залишити відповідь